Те, про що давно мріяла, нарешті сталося – віднині я веду повноцінний стенделон-блог!
Знаходиться за цією адресою:
Всі тутешні записи, ясна річ, залишаються, їх копії є і на новому блозі, функціональність набагато розширена, і буде вдосконалюватися й далі. Приймаю будь-які пропозиції – від зауважень щодо оформлення (думаю: а не занадто яскраве?) до побажань автоматичної трансляції в ЖЖ.
Що тут сказати – результати просто чудові! Наші зібрали непоганий урожай нагород: 24 золотих, 18 срібних та 32 бронзових медалі і посіли із 74 медалями 4 загальнокомандне місце, пропустивши вперед тільки Китай, Велику Британію та Сполучені Штати.
Вчора порадували футболісти (ті, що з наслідками ДЦП), виборовши олімпійське чемпіонство у матчі з командою Росії. Треба сказати, що обидві команди були сильними – обидві підійшли до фіналу без жодної поразки. І ось вони, переможці:
(фото з офіційного сайту Параолімпійських ігор. Photo credit: Xinhua)
Хтось може сказати, що нам пощастило. А хтось – що щастить обов’язково кращим, сильнішим, тим, хто цього більше бажає. А у випадку з Параолімпійськими змаганнями – це часто така воля і таке бажання, які й не снилися людям, в яких є всі руки-ноги, нормально працюють всі органі відчуттів, які можуть нормально пересуватися, навіть не замислюючись, що то велике щастя.
Параолімпіада – свято, але свято не тільки переможців-медалістів, – це свято всіх тих, хто невзираючи на вроджені чи отримані вади зміг перемогти перш за все себе, поставивши і подолавши своєю волею таку планку, що нам, “нормальним” можна тільки заздрити.
Футбол – найбільш популярний вид спорту, але не ним єдиним. Тому далі – кілька фоток наших чемпіонів. Дивіться на них – щасливих переможців!
